Морський транспорт

 

 Значний потенціал морегосподарчого комплексу України  представлений 18 морськими     торговельними портами, що розташовані на всьому морському узбережжі України: гирловій ділянці річки Дунай, у північно-західній частині Чорного моря – у лиманах Дністровський, Сухий і Григорьєвський, у Бузько-Дніпровському лимані, в гирлах річок Південний Буг і Дніпро, у 

Каркинитській затоці та далі на всьому морському узбережжі Криму, на півдні й у північно-західній частині Азовського моря.

Дунайські порти (Рені, Ізмаїл, Усть-Дунайськ) обслуговують вантажопотоки сьомого (Критського) транспортного коридору та вантажопотоки з Донбасу та Поволжя у країни Придунав’я та Центральної Європи.

Порти Північно-Західного Причорномор’я (Білгород-Дністровський, Іллічівськ, Одеса, Южний, Октябрьськ, Миколаїв, Херсон, Скадовськ) забезпечують транспортування зовнішньоторговельних та транзитних потоків масових вантажів далеких напрямків; обслуговують вантажопотоки Євроазіатського транспортного коридору (включаючи нафтовантажі). Найбільш значними з цих портів є Іллічівськ, Одеса та Южний. На їхню частку сумарно припадає близько 60% усього вантажообігу українських морських портів.

Порти Кримського узбережжя Чорного моря (Євпаторія, Ялта, Севастополь, Феодосія) – перевалюють регіональні вантажопотоки Чорноморсько-Азовського та Середземноморського басейнів та частково вантажопотоки Євроазіатського нафтового транспортного коридору.

Азовські порти (Керч, Бердянськ, Маріуполь) – транспортне обслуговування промислових центрів Донбасу та Поволжя; участь у перевезеннях експортних вантажів у країни Среднеземномор’я, Придунав’я, Центральної Європи.

Українські морські порти орієнтовані на перевалку сухих вантажів, частка потужностей для перевалювання наливних вантажів складає 26%. Наявність розгалуженої мережі морських портів і терміналів, які виконують роль початкових та кінцевих пунктів далеких океанічних перевезень, що зв’язують Чорноморський регіон України з країнами інших континентів, в цілому забезпечує перевалювання 35% вантажів Чорноморського регіону. Це сприяє зміцненню лідерських позицій України у портовій сфері в Чорноморсько-азовському регіоні. Українські морські порти орієнтовані на перевалювання сухих вантажів; частка потужностей для перевалювання наливних вантажів складає 26%. Більшість портів є універсальними, а потужності для перевалювання генеральних і навалювальних вантажів взаємозамінні, що дозволяє перерозподіляти завантаження вільних потужностей.

Морські порти відіграють важливу роль, сполучаючи внутрішні залізничні й автотранспортні лін ії з морськими. На передній план виходить комплекс питань і вимог, пов’язаних з морською інфраструктурою, оновленням флоту, якістю послуг у морських портах, ринковим доступом до портових послуг, вдосконаленням законодавства та регулюючих норм, що стосуються морських портів. У рамках реформування галузі у квітні 2011 року створено Держінспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті («Укрморрічінспекція»), а в структурі МІУ утворений Департамент держполітики у сфері морського та річкового транспорту.

28 листопада 2011 року Кабмін України затвердив перелік інфраструктурних проектів у сфері транспорту, що закріплено розпорядженням уряду № 1329-р. Зокрема на створення глибоководного порту в акваторії морського торгового порту Южний у 2012-2015 роках планується виділити 2 млрд грн, у тому числі 501,3 млн грн власних коштів підприємства, 1,502 млрд. грн – кредитних коштів. На розвиток Карантинного молу в Одеському порту передбачено 4,033 млрд.грн.

Крім того, Одеський порт у найближчій перспективі планує освоїти 812,5 млн. грн інвестицій, у тому числі витрати на капітальне будівництво складуть 780,8 млн. грн. Основним проектом розвитку буде створення намивного контейнерного терміналу «Карантинний мол». Проект  передбачає розширення потужностей основного контейнерного терміналу порту «ГПК-Україна» до 1,3 млн. TEU (на повний розвиток) за рахунок створення на намивній території площею 19 га додаткового контейнерного терміналу пропускною спроможністю понад 0,6 млн. TEU. Загальна вартість проекту «Карантинний мол» становить приблизно $0,5 млрд. Інвестиції поточного року у проект заплановані у сумі 636,2 млн. грн. ($79,5 млн.). Крім того, у проект «Будівництво причалу № 35(1-з)» плануються інвестиції в обсязі 144,6 млн. грн. ($18 млн.). Проект передбачає будівництво універсального причалу, що примикає до існуючого Андросовського молу. Майбутні потужності планується профілювати під перевалювання контейнерів, генеральних та навалювальних вантажів.

Морський торговий порт Южний планує освоїти майже 1,1 млрд. грн. інвестицій. Зокрема, на капітальне будівництво причалу №–10 – 600 млн. грн.

В Ізмаїльському морському торговому порті передбачається будівництво спеціалізованого пере- вантажувального комплексу мінеральних добрив потужністю 450 тис. тонн на рік на причалах № 31, 32; нового перевантажувального комплексу для насипних (вугільно-рудних) вантажів на причалах № 27, 28, а також модернізація портальних кранів типу «Альбатрос», «Сокіл», «Кондор» у кількості 5-6 одиниць; організаційно-технологічне вдосконалення роботи причалів № 12-14, 16-18, 23-26.

Наказом Мінінфраструктури № 26 від 17 січня 2013 р. було ухвалено Програму розвитку Іллічівського морського торгового порту, згідно з якою проектна потужність порту має бути збільшена з 30 млн. т до 76 млн. т.

У травні 2012 року Верховна Рада схвалила Закон України «Про морські порти України». Закон був підписаний Президентом України 8 червня 2012 року. Закон принципово має вирішити питання про правовий статус портів і забезпечити рівний доступ до ринку професійних послуг у сфері комерційної діяльності підприємств і організацій морського, річкового та інших видів транспорту, незалежно від форм власності. Закон пропонує дозволити оренду або концесію портових причалів строком до 49 років, визначає умови приватизації портової інфраструктури, припускає залучення приватних інвестицій в об’єкти портової інфраструктури на основі окремих угод концесії, угод про спільну діяльність, оренди та інших видів державно-приватного партнерства.

Закон вносить ряд нововведень в існуючі правові стосунки, що регулюють діяльність морських портів. Також законом передбачається розробити Стратегію розвитку морських портів України до 2037 року, яка стане основою планування розвитку портової галузі. При цьому в основу Стратегії відповідно до Закону «Про морські порти України» повинні бути покладені також плани розвитку морських портів, над якими зараз активно працюють порти.

Згідно ухваленому урядом Плану організації підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації Закону України від 17 травня 2012 № 4709-VI «Про морські порти України», розроблено низку документів, які надано на узгодження в інші органи виконавчої влади. Серед проектів, що знаходяться у роботі, такі:

·  розпорядження уряду про створення державного підприємства «Адміністрація морських портів України». Адміністрація морських портів (АМП) створюється з метою утримання та використання державного майна;

· проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Реєстру гідротехнічних споруд морських портів України»;

·   проект закону щодо штучно намитих територій в акваторіях морських портів;

· проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку укладання угод компенсації інвестицій, внесених суб’єктами господарювання у стратегічні об’єкти портової інфраструктури», який виноситься на публічне громадське обговорення.

У морській галузі з початку липня 2012 року функціонує єдина система моніторингу надводної обстановки, створена відповідно до сучасних інформаційних технологій з використанням автоматичних ідентифікаційних систем на Чорному та Азовському морях у зоні відповідальності України. Технічне супроводження роботи системи моніторингу АІС в Україні забезпечують КП «Морська пошуково-рятувальна служба», ДУ «Держгідрографія» та ДП «Дельта-лоцман».

У 2012 році сформовано «Морську пошуково-рятувальну службу України» та відкрито Центр інформаційного забезпечення морської пошуково-рятувальної служби України при МІУ. Головне завдання Центру – надання МІУ, «Укрморречінспекціі» та за необхідності іншим органам влади в режимі реального часу інформації щодо стану національної системи пошуку та рятування на морі у морському пошуково-рятувальному районі України, аварійних морських пригодах і ходу проведення відповідних пошуково-рятувальних операцій. Центр оснащений комплексом технічних засобів, що дозволяють здійснювати моніторинг судів у межах морського пошуково-рятувального району України та приймати в режимі он-лайн інформацію Державного морського рятувально-координаційного центру про хід проведення пошуково-рятувальної операції.